Розмірковуючи про всі ці звірства, що роблять російські війська в Україні, і про те, як цілий народ піддався впливу тоталітарної пропаганди, я зробив кілька висновків.
Насамперед вони стосуються того, чому рашисти творять такі жахливі речі – вбивства мирних жителів, зґвалтування, крадіжки, тортури – і сприймають це як норму.
Є поширена думка, яку поділяю і я – Росія, будучи однією з тих країн, що перемогли гітлерівський фашизм, не уникла сумної долі того, хто перемагає дракона – стати цим драконом.
Так і Росія, здобувши (серед інших), перемогу над нацизмом, тепер сама підхопила цей вірус.
У мережі є безліч прикладів порівняння путінської та гітлерівської риторики, паралелей символіки та рішень внутрішньої і зовнішньої політики сучасної Росії та гітлерівської Німеччини.
Однак ці аналогії працюють і «багатьма поверхами нижче» – у тому періоді, коли на Київську Русь напали татаро-монголи на чолі з Чингісханом та Батиєм.
Зрозуміло, і це порівняння спадало на думку багатьом – від початку бойових дій рашистів називали ордою. Крім того, існують досить переконливі дослідження того, що ординський період залишив величезний відбиток на російському житті, політиці, культурі і т.д.
І якщо ЗСУ бореться як армія 21 століття, то орда рашистів справді воює так, як було прийнято у 13 столітті. Тобто так, як нападали монголи.
При захопленні будь-якого населеного пункту орда вбивала майже всіх чоловіків і дітей, гвалтувала усіх жінок, а тих людей, що залишилися живими, робила своїми рабами. Ментальність рашистів, вочевидь, під час бойових дій опускається до тринадцятого століття.
І вони поводяться відповідно до кочових звичаїв раннього середньовіччя.
Але з цієї причини вони менш ефективні, ніж українська армія – 21 століття перевищує тринадцяте не лише технологічно, а й ментально. Більш складне та глибоке сприйняття реальності людьми двадцять першого століття дає Україні незаперечні переваги у цій війні проти загарбників.
